Безбар’єрність

Безбар’єрність — це суспільна норма, за якої кожну людину приймають, поважають і цінують незалежно від походження, статі, віку, фізичних особливостей, трудової зайнятості чи інших індивідуальних ознак. При ухвалені рішень влада, бізнес і громада враховують інтереси всіх суспільних груп, включно з малочисельними.

Простіше кажучи, безбар’єрність передбачає комфортне і доступне для всіх середовище. Для батьків з дитячими візочками, літніх людей, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей. Це стосується не лише фізичної доступності будівель чи транспорту, а й мови спілкування, освіти, роботи, доступу до інформації та послуг.

Національна стратегія

У 2021 році була прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Стратегія схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р.

Документ передбачає комплексний підхід до розбудови безбар’єрності для всіх суспільних груп. Мета — забезпечити рівні права та можливості для людей у самореалізації, зайнятості, пересуванні, освіті, спілкуванні, дозвіллі та розвитку.

Шість напрямків безбар’єрності

Стратегія визначає шість основних напрямків, у яких потрібно усунути бар’єри:

1. Фізична безбар’єрність — створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп. Це пандуси, ліфти, широкі дверні прорізи, спеціальні місця в транспорті, тактильна плитка.
2. Цифрова безбар’єрність — забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп. Сюди входить адаптація вебсайтів для людей з порушеннями зору, альтернативні формати подання інформації, зручний інтерфейс для літніх користувачів. Міністерство оборони України працює над підвищенням доступності свого офіційного вебсайту відповідно до міжнародних стандартів WCAG 2.1. Детальну інформацію про заходи та поточний стан впровадження можна переглянути на сторінці про доступність вебсайту.
3. Інформаційна безбар’єрність — умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах з використанням технологій, що враховують їх потреби. Це субтитри у відео, переклад жестовою мовою, аудіоописи, альтернативний текст до зображень.
4. Суспільна та громадянська безбар’єрність — забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави. Можливість брати участь у виборах, громадських слуханнях, отримувати послуги без дискримінації.
5. Освітня безбар’єрність — створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включно з освітою протягом життя. Інклюзивні класи, доступні навчальні матеріали, можливість здобувати освіту незалежно від фізичних чи інших особливостей.
6. Економічна безбар’єрність — забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю. Справедлива оплата праці, відсутність дискримінації при прийомі на роботу, адаптація робочих місць.

Довідник безбар’єрності

Важливою частиною створення безбар’єрного простору є коректне спілкування. Довідник безбар’єрності — гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови.

Довідник допомагає зрозуміти, як говорити про людей з інвалідністю, представників різних соціальних груп, як уникати стереотипів та дискримінаційних висловів. Він містить розділи про складові безбар’єрності, етику взаємодії, словник коректних термінів, безбар’єрний календар і поради для воєнного часу.

Над довідником працювали правозахисники, психологи, батьки дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти.

Посібник особливо корисний для тих, хто працює в комунікаціях, медіа, державних установах – усіх, хто спілкується з різними людьми і хоче робити це з повагою до гідності кожного.

Джерело: МОУ, 2026: https://mod.gov.ua/bezbariernist